Позакласні заходи

Сценарій виховного заходу для учнів 3-А та 3-Б класів Іллічівського НВК

свята Покров Пресвятої Богородиці та Дня захисника Вітчизни

Дата: 13 жовтня , 14.00, актова зала НВК                    

Вид: родинне свято

Мета: організувати активне й змістовне дозвілля родин учнів, формувати повагу до історії рідної країни,  ціннісне ставлення до себе, інших людей, виховувати почуття патріотизму та колективізму, вміння працювати в команді, вболівати один за одного, допомагати один одному, розвивати спритність, кмітливість.
Реквізит: бинти, повітряні кульки, гімнастичні мати, перепони, обручі, дротики, голки, нитки, ґудзики, тканина, назви продуктів, машинки на радіокеруванні, папір, маркери, хустинки, папір для голубів .
Обладнання: святково прикрашена зала голубами, кульками; мультимедійна презентація «Молитва матері» з фото учнями та батьками; свічки

Хід свята

Ведучий 1. Доброго дня, дорогі учителі, гості, учасники. Ми раді вас вітати на родинному святі,яке присвячене святкуванню Покрова Пресвятої Богородиці та Дня захисника Вітчизни .

 Сьогодні в нашій школі свято,
Тут сміху, радості багато.
Сьогодні хлопчиків  вітаєм,
всього найкращого бажаєм!

Хоробрими, сміливими ростіть,
Кордони України бережіть!
Продовжуйте батьківську справу,
Ростіть Вітчизні, всім на славу.

        Осінь – це особлива пора, коли природа обдаровує нас своїми плодами, а люди збирають врожай. Саме тому наприкінці літа і восени ми святкуємо найбільше празників, які звеличують Богородицю, бо вона принесла світові найкращий дар – Ісуса Христа.

Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії.

8 січня — Собор Пресвятої Богородиці;

7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці;

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці;

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці;

4 грудня — Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

Ми, християни, віримо,що Божа Мати повсякчас покриває нас своїм святим покровом,і молиться за нас до нашого Небесного Отця.

Молитва Богородиці ( презентація) Входять дівчатка у вбранні ангелів із запаленими свічками та усі разом співаємо молитву Богородиці.

Ведучий 1. Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває Землю або листям, або снігом. . До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні

Ведучий 2   До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. 

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль. 

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї. 

У багатьох народів, зокрема і у слов’ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді. 

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах. 

Ведучий 1. В Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”. 

Ведучий 2   Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. От і ми зараз запросимо найстаршу жінку, яка присутня на нашому святі, щоб вона розвісила рушника над вхідними дверями нашої зали, а ми з вами разом прочитаємо молитву.

Пресвятая Покрiвонько, 
Перед твоїм покривалом 
Голови схиляємо. 
Прохаємо, Покрiвонько, 
Од лиха укрити, 
Здоров’ячко наше 
Знов нам обновити. 
А тому на наше свято ми запросили і наших батьків, і близьких.
Ведучий 1. На Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті “аби щастя їх долю від нещастя накрило...”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього. І до нас сьогодні на наше свято завітали люди, які постійно дбають про нас, оберігають та допомагають…………………………………….. А ми в свою чергу їх називаємо нашими ангелами-охоронцями.

Ведучий 2  Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предків та творення нових родин. 

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді. 

Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”. 

Ведучий 1  Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві. 

Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородица в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила своїм омофором православних християн. Це було провістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників. 

Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події. 

Візантійський патріарх проголосив (канонізував) “Свято Похвали Богородиці”, яка “допомогла візантійцям затопити скитів у Босфорі” (ще одне розходження - вже саме скитів). У п’яту суботу великого посту (а це, як відомо, навесні) греки з акафистом хвалять “Покрову” за таке ”покровительство”. 

Як бачимо, наведені джерела, а вони не єдині, засвідчують досить туманне, неоднозначне, малозначиме та порівняно нещодавнє походження свята. Одночасно бачимо досить вузьку “спеціалізацію” християнського свята – порятунок від ворога. 

Ведучий 2 Очевидно, цей сюжет і прислужився тому, що для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю закупницею і покровителькою. Багато церков маємо побудованих на честь свята Покрови.

             Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву -Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

 І до нас сьогодні на наше свято завітали справжні козаки, учасники АТО, воїни, які протягом часу війських дій на Сході защитали нас, оберігали мир та спокій у нашому рідному місті.

Звучить гімн України .

Ведуча зачитує Указ Президента.

Указом Президента України Петра Порошенка День захисника Вітчизни відзначатимуть щороку 14 жовтня, у День українського козацтва.

- З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості постановляю:

                Установити в Україні свято — День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня.

Ведуча 1: День сьогоднішній нерозривно пов’язаний з учорашнім. І кожен слід на землі… І нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя – то ваш слід на землі, переможці визвольних змагань. Спасибі ж вам за збережене життя, наші славні вояки.

Ведуча 2 : Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваймо ми воїнів.На сьогоднішньому святі ми відкриваємо стенд «Пам'ять про героїв»

Прошу всіх стати.

Хвилина мовчання

Вклонімося героям нашого міста, які віддали за нас своє молоде життя: Віталій Шум, ___________________  .Героя Небесної сотні, солдатам  української армії  та мирним жителям України серед яких і багато дітей. Для війни немає ні віри, ні віку, ні зросту.

Давайте вже сьогодні будемо робити все, що в наших силах,  для майбутнього нашої держави. І найголовніше – це виховувати достойних українських громадян. Тому наше завдання потурбуватись про те, щоб наші діти знали своїх героїв, щоб вони прагнули хоч трохи бути схожими на них, допоможімо їм у цьому.

Усі дівчатка хором:

  Сьогодні в нашім класі свято, 
            Тут сміху, радості багато. 
           Сьогодні хлопчиків вітаєм, 
         Всього найкращого бажаєм.

Ведуча 2. Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може.
Ведуча 1. Отже, ростіть мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою своєї сім’ї та народу.А допоможуть вам у змаганнях і підтримають вас ми, ваші однокласниці, та ваші матусі, які сьогодні з вами — одна команда.
Ведучий 1.          Спостерігати за ходом змагань та оцінювати виступи команд буде поважне журі у складі…………..
Ведучий 2. Отож, розпочинаємо. Перший конкурс має назву «Влучи у ціль ». Ваше завдання влучити в середину дартца.
Ведучий 1. Слово журі.
Ведучий 1.          Другий конкурс «Голка, нитка, ґудзик ». Солдату в армії самому потрібно пришивати ґудзики. Завдання для гравців: добігти до столу, заправити нитку в голку , потім взяти ґудзика, пришити до тканини і бігом повернутися до команди та передати естафету наступному гравцю команди. Усі наступні гравці команди по черзі пришивають ґудзики до тієї ж тканини. Журі оцінює охайність і швидкість. За швидкість 3, 2, 1 бали і додатково за охайність 2 бали.
(Слово журі)
Ведучий 2. Наступний конкурс « Нагодуємо солдат». Справжній солдат повинен уміти приготувати собі обід. Честь своєї команди буде захищати капітан. Ваше завдання підібрати всі потрібні продукти для приготування певної страви  із запропонованих карточок, на яких записано назви продуктів. Назва страви і набір продуктів лежать на столі. По команді капітани підбігають до столів і починають готувати страву, і готують доки триває музична пауза. Оцінюється 3,2,1 бал, за швидкість додатково 2 бали.
Слово журі.
Ведучий 1. Наступний конкурс « Солдатські будні». Гра «Чий стілець зайвий»  Перемагає та команда, чий гравець залишається із своїм стільцем.
Слово журі.
Ведучий 1. Наступний конкурс «Велика естафета» Разом з батьками. У повному присяді добігти до гімнастичних матів, на матах проповзти по-пластунськи. Піднявшись, добігти до столів, оббігти за столами, добігти до гімнастичних лав і проповзти  по  ним без допомоги ніг на животі, взяти дротики під лавою і з лінії вцілити у кульку (один гравець – один дротик. За перемогу – 3 бали, 2 бали, 1 бал.
Слово журі
Ведучий 2. Наступний конкурс для справжніх водіїв з числа батьків( По 3 батьків від кожної команди)   Завдання команди вишикуватись у колону, розставити  ноги. Батьки отримують  пульт керування до машини і провозять машину між ногами у команди. Наступний батько  бере машинку у руки і біжить наперед, бере пульт і так повторюється доки усі батьки не пройдуть. (3 бали, 2 бали, 1 бал)
Слово журі
Ведучий 2. Наступний конкурс «Медична допомога».
Ваше завдання оказати допомогу пораненому товаришеві.
Перший учасник надає допомогу другому, другий – третьому, третій – четвертому, четвертий – п’ятому. Все виконуєте по команді ведучого.
Перший – ліву руку від зап’ястя до ліктя і підв’язати її.
Другий – прибинтувати праве плече до тулуба.
Третій – накласти пов’язку на голеностопний суглоб.
Четвертий –накласти пов’язку на  голову.
П’ятий – забінтувати великий палець лівої руки.
Оцінюється не лише швидкість, а  правильність і охайність.
(3 бали, 2 бали, 1 бал. Додаткові 3 бали за правильність і охайність.)
Слово журі.
Ведучий 2. Наступний конкурс «Лицарський (3 бали)Запросити пару та виконати  сучасний танець або  вальс.
Журі підводить підсумки   А дівчата виконують наш жартівливий сюрприз під музику укр. нар. пісні «Підманула, підвела»

1-а учениця

А сусід мій Валентин — 
Він у батька один син. 
Списать йому не дала, 
Підманула, підвела.

2-а учениця

А у нашого Альоші 
Для дівчат завжди є гроші. 
З ним я дружбу заведу 
І з ума його зведу.

3-я учениця

Я Сергієві моргала, 
Ледь зі стільчика не впала. 
Він прикинувся умить, 
Що у нього зуб болить.

4-а учениця

А Миколка, а Миколка 
Коло мене, як на голках. 
Його ліктем я штовхну 
І до тями доведу.

5-а учениця

Мені Андрій обіцяв, що 
Подарує томагочі. 
А тепер загрався сам 
І віддать його не хоче.

6-а учениця

Після дощику в четвер 
Ісаков  ніс мені портфель. 
А я рада була, 
Підманула, підвела.

7-а учениця

Максим — козацький ватажок — 
Ходить в школу без книжок. 
На перервах він літає, 
Мабуть, все на світі знає.

8-а учениця

А у Жені, а у Жені 
Є цукерочки в кишені. 
Я до нього посміхнусь, 
Цукерочками пригощусь. 
Я ж тебе підманула, я ж тебе підвела, 
Я до тебе посміхалась, 
бо цукерків хтіла я.

Слово журі. У змаганнях між командами учнів 3-Б та 3-А класів  перемогла дружба

Обидві команди нагороджуються солодкими призами.

А однокласниці вітають однокласників- переможців з Днем захисника вітчизни.

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний. 

Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятниця, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність. 

Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати і помічати представники християнства. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини. 

Які ж це особливості? 

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває Землю або листям, або снігом. 

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. 

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. 

А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!” 

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль. 

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї. 

У багатьох народів, зокрема і у слов’ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді. 

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах. 

В Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”. 

Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували: 

Пресвята Покрiвонько, 
Перед твоiм кривалом 
Голови схиляемо. 
Прохаемо, Покрiвонько, 
Од лиха укрити, 
Здоров’ячко наше 
Знов нам обновити. 

На Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті “би щастя їх судьбу від нещастя накрило...”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього.

Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предків та творення нових родин. 

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді. 

Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”. 

Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві. 

Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородица в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила своїм омофором православних християн. Це було провістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників. 

Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події. 

Візантійський патріарх проголосив (канонізував) “Свято Похвали Богородиці”, яка “допомогла візантійцям затопити скитів у Босфорі” (ще одне розходження - вже саме скитів). У п’яту суботу великого посту (а це, як відомо, навесні) греки з акафистом хвалять “Покрову” за таке ”покровительство”. 

Як бачимо, наведені джерела, а вони не єдині, засвідчують досить туманне, неоднозначне, малозначиме та порівняно нещодавнє походження свята. Одночасно бачимо досить вузьку “спеціалізацію” християнського свята – порятунок від ворога. 

Очевидно, цей сюжет і прислужився тому, що для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається: 

А срібло-золото на три частини паювали: 
Первую часть брали, на церкви накладали, На святого Межигорського Спаса, 
На Терехтемировський монастир, 
На святую Січовую Покрову давали – 
Котрі давнім козацьким скарбом будували, 
Щоб за їх, встаючи і лягаючи, 
Милосердного Бога благали. 

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. 

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва. 

Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці. Отже сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.